SS Edmund Fitzgerald, якого колись називали «Гордістю американської сторони», зник під час листопадового шторму на озері Верхньому в 1975 році, забравши з собою всіх 29 членів екіпажу. Ця катастрофа залишається однією з найгучніших морських трагедій в історії Великих озер, викликаючи питання про безпеку, погодні умови та обмеження навіть найнадійніших суден.
Робоча конячка Великих озер
Спущений на воду в 1958 році, Fitzgerald був 729-футовим вантажним судном, призначеним для транспортування окатишів залізної руди з шахт поблизу Дулута, штат Міннесота, до сталеливарних заводів у Детройті та Толедо. Керований Oglebay Norton Corporation, корабель швидко став надійною робочою конячкою, перевозячи величезні вантажі через підступні води. Незважаючи на суворі умови, типові для Верхнього озера, Фіцджеральд заслужив репутацію добре обслуговуваного та потужного судна.
Фатальний політ
9 листопада 1975 року Фіцджеральд вилетів із Superior, штат Вісконсін, повністю завантажений більш ніж 26 000 тоннами гранул. Капітан Ернест МакСорлі та його досвідчена команда прямували до Детройта, не підозрюючи про шторм, що насувається на горизонті. Початковий прогноз погоди передбачав погіршення умов, але ніхто не передбачав інтенсивності шторму, який незабаром поглине озеро.
Боротьба зі штормом
До 10 листопада шторм посилився. Швидкість вітру перевищувала 70 вузлів, а висота хвиль досягала понад 35 футів. Fitzgerald супроводжував інший вантажник, Arthur M. Anderson, і обидва кораблі підтримували радіозв’язок, борючись зі штормом. Капітан МакСорлі повідомив про незначні пошкодження, включаючи відсутність огорожі та зламані кришки вентиляційних отворів, але наполягав, що вони «тримаються міцно» біля затоки Уайтфіш.
Остання передача
Це було востаннє почуте від Фіцджеральда. Сигнал лиха так і не надійшов. Коли корабель не прибув до Детройта, берегова охорона розпочала масштабні пошуки за підтримки інших кораблів і літаків. Уламки були знайдені в 17 милях від Вайтфіш-Пойнт, поблизу маяка Уайтфіш-Пойнт, що підтверджує найгірші побоювання.
Таємниця залишається
Точна причина смерті залишається предметом дискусії. Теорії варіюються від руйнування конструкції через надмірне навантаження до раптових хвиль, які затопили корабель. Деякі припускають, що раптове переміщення вантажу призвело до того, що «Фіцджеральд» нахилився надто далеко, що дозволило воді проникнути через незачинені люки. Відсутність сигналу лиха вказує на те, що повінь сталася швидко, не залишаючи часу для попередження.
Спадщина, яка залишається
Трагедія призвела до розслідування безпеки судноплавства Великих озер, що призвело до суворіших правил і покращення прогнозу погоди. Однак смерть Фіцджеральда продовжує переслідувати морське співтовариство. Місце аварії, яке зараз охороняється як могила, служить яскравим нагадуванням про невблаганну природу озера. Затоплення «Фіцджеральда» є застереженням: навіть найсучасніші судна вразливі до сирої сили Великих озер.
