Крижані гірки - зимова забава і радість дитинства. На них в наш час каталися не тільки діти, але і дорослі. Робили ми їх так. Ще восени, до снігу очищали від каменів спуски водопровідних підкачок. Вони у нас до 2-х метрів. Така "розкіш" була не в кожному дворі. Де не було, використовували будь-яку купу землі. Як тільки випадав сніг утаптывали з одного боку сходинки, а на іншу накидавали сніг і ущільнювали його лопатами, дошками. На картонках і фанерках з'їжджали кілька разів. Увечері в мороз гірку акуратно, повільно поливали гарячою водою. Холодної можна,виходять хвилі, напливи.