Загинаємо трубу в домашніх умовах...
Оскільки категорія питання: «Водопровід і каналізація», то і «гнути» будемо труби сталеві водогазопровідні випускаються за технічними умовами регламентовані ГОСТ 3262-75.
Труби водогазопровідні випускаються з нелегованих конструкційних якісних сталей без нормування механічних властивостей і хімічного складу по ГОСТ 380 і ГОСТ 1050. Сталь як матеріал володіє найважливішим властивістю – пластичністю дозволяє виготовляти з неї вироби методом пластичної деформації.
Так труби водогазопровідні випускають з умовним проходом від 6 до 150 мм з товщиною стінки від 1,8 до 21,63 мм. Причому технічні умови по ГОСТ 3262-75 дозволяють на вимогу споживача труби з умовним проходом 6, 8, 10,15 і 20 мм змотувати в бухти. Більш того труби з умовним проходом до 40 мм включно повинні витримувати випробування на загин навколо оправки радіусом рівним 2,5 зовнішнього діаметра, а з умовним проходом 50 мм – на оправці радіусом = 3,5 зовнішнього діаметра. Випробування на згин регламентується ГОСТ 3728-78, який поширюється на всі круглі металеві труби. Випробування на згин проводяться в діапазоні температур від +10 до +35 Гр.С. Труба вважається витримала випробування, якщо після загину на ньому не буде візуально виявлено порушення цілісності металу і утворення гофр.
Аналіз наведених вимог нормативно-технічних документів дозволяє прийняти рішення про вигині водогазопровідних труб на R ? 2,5 зовнішніх діаметрів для труб з умовними проходами до 40 мм і на R ? 3,5 для труб з умовним проходом 50 мм, при «кімнатній температурі» без будь-яких «додаткових заходів» - трубогибочной оснастки, заповнення піском, нагрівання, залучення помічників і т. д. Якщо потрібно загин відрізків труб на радіус менший за допустимий за технічними умовами, то раціональніше застосування інших способів... Але це вже інше питання.
Для згинання труб у «домашніх умовах» необхідно приготувати дерев'яну циліндричну колодку, як на Рис.1, діаметром не перевищують вимог ГОСТ, надійно закріплену на верстаку будь-якої конструкції.
