В принципі шпон, це і є дерево, тільки тонкий його шар, тому великої різниці при підготовці цих поверхонь не буде.
Що значить - погано підготовлена поверхня, не зовсім зрозуміло. Якщо дотримані всі інші технологічні процеси, при виготовленні виробів з масиву або шпони, і їх можна відкинути, то звертаємо увагу тільки на якість і зовнішній вигляд самої поверхні, підготовленої під лак чи фарбу. Якість поверхні залежить від двох факторів - інструменту або верстатів, які видають дану поверхню і від досвіду роботи або старання самого столяра, який цим займається.
Насамперед має бути якісно зроблено клейове з'єднання масиву або шпони, щоб у процесі покриття не з'явилися перепади на склейці або не з'явилося здуття шпону. Так як шар фарби або лаку закупорює дерево або шпон від зовнішніх факторів навколишнього середовища, можуть проявитися внутрішні напруги, які були не правильно зняті при сушінні деревини. Слід пам'ятати, що бажано покривати дерев'яний виріб зусібіч, щоб не було відкритих ділянок, які б продовжували як би дихати. Якщо економимо лак, то достатньо пройти невидимі або не потрібні місця просто грунтом.
Також велику роль відіграє якість шліфування самої поверхні. Це буде визначальним чинником у досягненні гладкою і рівній поверхні. Воно повинно проводитись кількома етапами, змінюючи шорсткості наждачного паперу від великої до більш дрібним. У випадку зі шпоном, якщо він має невелику товщину, це потрібно робити акуратно, щоб уникнути його повного стирання. Шліфування вручну, підручними засобами не принесе вам бажаного результату, якщо звичайно ви не фарбуєте дачну лавочку. У процесі шліфування можуть брати участь як ручні шліфувальні машинки, так і шліфувальні верстати, стрічкові або плоско-шліфувальні, які дають практично ідеально рівну поверхню. Також слід знати і сам процес покриття лако-кольоровими матеріалами, що теж не маловажно для досягнення хорошого результату.
