Найбільш частими причинами дозволу тротуарної плитки є неякісний матеріал самої плитки і неправильна технологія укладання. З матеріалом все зрозуміло, а ось на технології варто зупинитися докладніше. Дуже часто плитку кладуть на цементний розчин або на суху суміш. У підсумку виходить кладка, скріплені цементом. Якщо грунт під плиткою пучиністий, то при промерзанні кладку розриває морозним обдиманням. Крім того, цемент не дозволяє випаровуватися воді, тому під плиткою формується перезволожений зона, іноді навіть верховодка. Пученія не буде, якщо плитку класти на утрамбовану піщану подушку і шви просипати дрібним піском. Це дозволить випаровуватися воді і не пропустить зайву воду в грунт. Пісок, як відомо, не схильний до пученію.
Якщо не враховано неоднорідність геологічної будови доріжки, то при навантаженнях деякі ділянки продавлюються сильніше. Оскільки в доріжок не роблять армування, перепад напруг призводить до утворення тріщин.