Раніше у дерев'яних рубаних лазнях вентиляція як така зовсім не робилася. Нижні вінці стін вкладалися вільно, без ущільнень і повітря поступало в баню крізь щілини і йшов через піддувало печі. Іноді доводилося відкривати вхідні двері. Ще й зараз такі лазні не рідкість.
Зараз для надходження свіжого повітря улаштовують кватирки і віддушини. Відпрацьоване повітря виходить через піддувала печі і вентиляційні отвори, забезпечені затворами. Їх влаштовують на одній або на протилежних стінах у верхній частині. Для збереження тепла вентиляційні отвори роблять внизу стін, але тоді потрібно встановлювати вентилятор або дефлектор.
Кращий варіант, коли припливна віддушина розташовується біля грубки і свіже повітря одразу ж підігрівається.
Потрібно пам'ятати, що площа витяжних віддушин не повинна бути більше, ніж площа припливних, інакше не уникнути зворотної тяги.