Прохід труби через будь-яку покрівлю, в тому числі і покритий металочерепицею, повинен бути герметичним і пожежобезпечним. Місце покрівлі з наскрізним проходом стає вразливим для протікання вологи. Тому ізоляція повинна бути максимально надійною.
Якщо виводити трубу через коник, ймовірність протікання знижується. Але при такому способі доведеться створювати особливий проект кроквяної конструкції, де конькова балка відсутня або робити балку з розривом.
Саме тому трубу найчастіше виводять поблизу коника.
Щоб покрівельний матеріал герметично примикав до труби, використовується спеціальна конструкція – покрівельний фартух, що складається з внутрішніх планок примикання, або по-іншому куточків з металу.
За допомогою болгарки досить вирізати штроби, шириною два міліметри.
Штроби слід заповнити силіконовим герметиком і в неї вводяться планки примикання, фіксуються саморізами. При необхідності стикувати планки роблять нахлест приблизно 150 мм.
Під крайку фартуха заводять метал, створюється так званий галстук, на якому роблять бортики, щоб відвести воду до найближчої ендові або водостоку.
Потім монтують покрівельне покриття і закріплюють зовнішній фартух, який, в принципі, служить лише декоративним елементом.
Планки примикання достатньо закріпити на трубі без попереднього штроблення.
Для круглої труби такі проходи не годяться. Виробники металочерепиці пропонують використовувати спеціальні елементи – сталеві листи з сполученими ковпаками. Щоб герметичність була надійною, необхідно при монтажі використовувати жорстке кріплення і хомут, який закріплюється термостійкої прокладкою з еластичного матеріалу.