Основне, що потрібно - пісок (потрібен саме кварцовий), що становить до 70-75% від усього обсягу, також потрібна вапно (суміш оксидів кальцію і магнію) в кількості приблизно 13-14% і ще одна складова речовина - сода (натрію і калію оксиди), її потрібно від 16 до 17%. Все це, приблизно при +1700 градусах розплавляється в прозору, гомогенну масу. Потім її вливають у олово (розплавлене, приблизно до тисячі градусів). За рахунок того, що щільність скла менше, ніж щільність олова, маса розтікається на ньому. Само собою, чим тонше буде шар, тим тонше буде і скло. Потім розпечене скло до 250 градусів охолоджується.
Вапно виконує важливу роль - якщо її не додати, то скло не було б стійке до води і розчинялося в ній. Призначення ж соди в тому, що з її допомогою можна істотно (у два рази) зменшити показники температури, необхідної для розплавлення. Так виходить скло звичайне, а от кольорова його різновид виходить при додаванні оксиду заліза (червоне), оксиду нікелю (від коричневого до фіолетового), оксиду урану (жовте) або оксиду хрому (зелене).