Якщо ви говорите про квартиру в новобудові з чавунними трубами, вважайте що вам пощастило. Через кілька місяців наліт, який покриє товстостінну трубу, значно погасить коливання і шум практично припиниться.
Якщо ж у вас пластиковий стояк, доведеться з ним попрацювати.
Найважче боротися з інфразвуком. Він посилює дію чутних звуків і через конструкції будівлі передає їх в кімнати. Щоб прибрати вібрації потрібно ізолювати стояк від перекриття спеціальної гільзою, заповненим пластичним поліетиленом чи з пенополіуретановим наповненням (застосовувати монтажну піну не можна - вона підсилює резонанс). Кріплення фанової труби до стіни потрібно робити демпфуючим хомутом, але і в звичайний існуючий хомут досить підкласти смужки мікропористої гуми. Кріпити трубу потрібно обов'язково, щоб зменшити коливальні рухи.
Саму трубу також потрібно звукоізолювати. Для цього широко застосовують різні звукоізолюючі матеріали: пінополіуретанову або пінопластову шкаралупу, спінений поліетилен, колби з базальтової вати...
Є більш сучасні матеріали, займають менше місця і мають більш привабливий зовнішній вигляд –це демфирующий самоклеючий фольгований (або без фольги) матеріал. Наноситься він на знежирену поверхню труби, дозволяє знизити резонансність стояка і значно знизити шум в приміщенні. Можу порадити, наприклад "Шумоff комфорт" - товщина від 1 до 10мм застосовується навіть для шумоізоляції кузова автомобіля. На трубу наноситься як можна щільніше, розкочується валиком, щоб не залишалося повітря під ізоляцією. Труба в результаті має досить пристойний вигляд.
Але є й ідеальний варіант – змонтувати стояк з шумопоглинаючих труб. Їх виготовляють з тонких фракцій помелу карбонатних гірських порід і мінералів. Вони гасять звукові коливання, в тому числі і інфразвук. Така труба точно не зіпсує зовнішній вигляд ванної кімнати.
