Якщо виходити з того, що шлакоблок отримують вібраційним пресуванням з цементу та наповнювача (це шлак, відсів, пісок, цегляний і гранітний щебінь), то стане зрозуміло, що це примхливий матеріал. Він гігроскопічний через пористої структури, неморозостійкий і добре проводить тепло. Так що в якості матеріалу для такої відповідальної частини будови шлакоблоки малопридатні. Однак досить низька їх вартість приваблива. І в будівництві малогабаритного і неважкого будівлі їх використовують. Ось ситуації, коли вкрай не рекомендується в якості фундаменту шлакоблоки. По-перше, якщо на ділянці грунт пучиністий – це глина суглинок, супісок. По-друге, якщо поверхневі води залягають невисоко, не менше трьох метрів від поверхні. Можливо пристрій під шлакоблок монолітної підошви, але і в такому випадку при вазі будови понад 100 тонн шлакоблоки можуть не витримати, адже зміщення нестійких грунтів можуть відбуватися по горизонталі.
Якщо ж грунт на ділянці не з пухких та ґрунтові води глибоко, а будова не буде занадто важким, то можна влаштувати фундамент з шлакоблоків. Викопавши траншею потрібної глибини, обов'язково зробіть під блоки монолітну бетонну підошву. Ще краще залити бетон і з боків шлакоблоків, зробивши нешироку опалубку. Бетон, вбираючи вологу, робиться тільки міцнішою, а шлакоблоки, перебуваючи всередині, не розсиплються.