В якості носія гарячої води застосовують металопластикові, поліпропіленові та зшиті з поліетилену труби. Але мідь вважається найкращим матеріалом, оскільки славиться високою провідністю. І також довговічністю в експлуатації. Однак у міді 2 істотних недоліки – це її власна ціна і вартість монтажу мідних труб. Для укладання потрібно професійне і дуже дороге обладнання, без якого не обійтися. Фахівці виконують монтаж контуру опалення у вигляді спіралі з кріпленням на арматурну сітку.
Перед укладанням підлогове покриття видалити, тріщини на стяжці ретельно закрити цементно-піщаним розчином. Прикрепть демпферну стрічку (спінений поліетилен 8 мм) по периметру приміщення. Вона потрібна для компенсації розширень стяжки при нагріванні підлоги.
Схема «спіраль» рівномірно гріє площа підлоги, адже вже остигаючі і ще нагріваються трубки чергуються. Алгоритм:
- Нанести схему на креслення, дотримуючись 35 см між трубами.
- Зверніть увагу! Від стін не ближче 20 див.
- позначити місце змішувального колектора – тут починається і закінчується контур.
- Укласти поліпропіленову рулонну з шаром фольги підкладку фольгою вгору. Листи з'єднувати скотчем.
- На фольговану підкладку кладуть арматурну сітку (вічка 10 х 10 см), скріплюючи дротом.
- Трубки контуру опалення розташувати за схемою, закріплюючи до сітки пластиковими хомутами.
- На виході трубок надіти захисні металеві кожухи. Напуск труб тут 0,5-1 м.
- Підключити до колектора, до джерела гарячої води. Перевірити, чи немає течі.
- Залити по маяках поверх труб піщано-цементну стяжку – не менше 30 і не більше 70 див.
Важливо! Щоб уникнути тріщин додають в розчин фібру і пластифікатор.