Почну з того, що в пункті 4.1 Сніп 2.04.07 від 1986 року вказується, що гаряче водопостачання та опалення повинно здійснюватися теплоносієм, в якості якого використовується вода. Застосування пара допускається тільки для потреб виробничих технологічних процесів і то, якщо це виправдано техніко-економічним обґрунтуванням.
Максимальні значення температури води в теплотрасі обумовлені у Сніп 2.04.01 від 1985 року. Що ж стосується температури пари, то в цьому Сніп вказується, що вона приймається рівною тій температурі, з якої пара надходить у теплотрасу з нагрівальних котлів або від ТЕЦ.
Разом з тим, у пункті 6.5 Сніпа 41-02, введеного в дію в 2003 році, вказується, що температура поверхні трубопроводу теплотраси, прокладеного під землею, не повинна бути більше +60 градусів в місцях, призначених для обслуговування трубопроводу.
Таким чином, при проектуванні теплотраси, в якій в якості теплоносія буде використаний пар, слід виконувати тепловий розрахунок за методикою, розміщеної у Сніп 2.04.07 від 1986 року. Познайомитися з його змістом можна тут. Одночасно слід розрахувати товщину ізоляційного шару, який повинен бути в трубопроводу з урахуванням того, який тип безканальної прокладки використаний - однотрубні
