Облицювання цоколя гранітом має багато переваг:
- надає будівлі естетичну привабливість, солідність і надійність.
- високу стійкість до атмосферних впливів і механічних пошкоджень.
- виняткову морозостійкість і довговічність.
- надійність...
Облицювання цоколя гранітом виконується двома способами - "мокрий" варіант і вентильований фасад.
У приватному будівництві найчастіше застосовують "мокрий" спосіб облицювання цоколя. Давайте саме цей спосіб і розглянемо.
Перед облицюванням натуральним каменем раджу периметр будинку утеплити пінополістиролом. Це значною мірою зменшить вогкість цокольного приміщення. Утеплювач потрібно обштукатурити з армуванням металевої просечено-витяжної сіткою.
До облицювання цоколя можна приступати після влаштування вимощення навколо будівлі.
Граніт досить важкий облицювальний матеріал, тому для встановлення першого ряду плит потрібно по периметру цоколя закріпити оброблений антикорозійним захистом металевий куточок. Розмір куточка залежить від товщини гранітних плит, найчастіше досить куточка з розміром полички 35мм.
Отже приступаємо:
- по периметру цоколя на рівні кріплення опорного куточка просвердлюємо через кожен метр отвори і забиваємо в них обрізки ребристою арматури діаметром 10мм. На випуски арматури встановлюємо куточок і приварюють, виступаючу арматуру обрізаємо.
- на поверхню цоколя закріплюємо кладочну сітку з дроту діаметром від 3 мм і розміром комірки 50х50мм. Зручніше використовувати сітку в рулонах, а не карти. У шаховому порядку через 25-30см высверливаем отвори, в які забиваємо гладку арматуру діаметром 6мм. До випусків арматури приварюють сітку, стирчать кінці прутів обрізаємо.
- на одному з кутів будинку встановлюємо на опорний куточок першу гранітну плиту. Для монтажу використовуємо клей для мармуру і граніту для зовнішніх робіт. Клей наносимо горбком висотою близько 5 см по краю плити з трьох сторін таким чином, щоб під верхнім краєм за плитою була порожнеча (буквою П перевернутої). Плиту виставляємо строго по рівню.
- на протилежному кутку цоколя встановлюємо "насухо" маякову гранітну плиту. Для вирівнювання плити по рівню використовуємо дерев'яні клини. Аби плита не впала, фіксуємо її підпорами або, наприклад, мішком з клеєм, цементом або піском.
- натягуємо між плитами шнур (один з низу, інший по верху плит) і виставляємо проміжні плити за таким же принципом як монтувалася перша кутова плита. Для коригування плит використовуємо дерев'яну киянку чи гумовий молоток.
- знімаємо насухо встановлену маякову плиту, якщо потрібно, обрізаємо по довжині і монтуємо його на клей.
- після встановлення першого ряду замішуємо міксером цементно-піщаний розчин у пропорції 1 до 3. Води додаємо стільки, щоб вийшла консистенція сметани. Цим розчином затираємо шви між плитами.
- через добу приступаємо до заливання пустот тильної сторони плит між смужками клею. Для заливки готуємо такий же цементно-піщаний розчин як і для затірки швів, тільки менше. Розчин в порожнечі заливаємо акуратно, щоб не видавити (не відірвати) плити від цоколя.
- другий і наступні ряди монтуємо за тим же принципом. Плити встановлюємо з разбіжкою вертикальних швів з попереднім поруч на третину в тому випадку якщо прямокутні плити монтуються на широку сторону. Прямокутні плити, що встановлюються на вузьку сторону, також як і квадратні, монтуються "шов в шов".
- заливаючи останній ряд, залишаємо до верху плит пару сантиметрів порожнечі.
- визначаємося з шириною "кришки" (козирка). Заміряємо відстань від тіла цоколя до зовнішнього краю плит плюс 1-2см.
- з плоскої гранітної плити відрізаємо самі або замовляємо смуги для "кришки".
- укладаємо "кришки"на плитковий клей, попередньо заповнивши цим же клеєм залишився зазор на верхньому ряду плит. "Кришки" встановлюємо з невеликим ухилом від будинку.
