Немає нічого простіше. Знаходьте найближчого до себе інтернет-провайдера і звертаєтеся до нього. Чим ближче він до вас буде, тим меншими грошима ви обійдетеся. Далі потрібно скласти економічне обґрунтування. Одному вам ніхто кабель не потягне, якщо ви звичайно не готові оплатити все і повністю, а ще і обладнання, що знадобиться в такому випадку.
Економічне обґрунтування робиться просто. Збираєте список всіх бажаючих, пояснюючи при цьому, що за підключення крім абонентської плати доведеться ще й одномоментно заплатити якісь не дуже маленькі гроші. У нас на дачах це було на початку за 22000 рублів, зараз вже 12000, після того, як з'явилися вишки Білайн і Тілі-2.
Потім йдете до провайдера і зі списком обговорюєте що і як. Через деякий час вам озвучують витрати на прокладку кабелю та встановлення нового сервера. Ви з цими цифрами йдете до підписантів і озвучуєте суму. Якщо всі готові платити, значить все ОК, якщо ні, будете сидіти без інтернету.
Інша справа, якщо дачне селище чи село мають велику кількість потенційних користувачів. Тоді можливо провайдер навіть проведе вам інтернет безкоштовно, сподіваючись на великі прибутки в майбутньому, але це не точно.
Другий варіант і простіше, і складніше. Зараз мобільні оператори пропонують дуже пристойні тарифні плани по 500-900 рублів в місяць аж до безлімітних з 3G-4G. При 4G цілком йде потокове відео, не кажучи вже про сайти і картинках. Купуєте модем і роутер, з'єднуєте їх і користуєтеся без всяких проблем. Але сигнал від мобільного оператора може бути дуже слабким і тоді доведеться ставити антену на щоглу і підсилювач (репітер.)Антена обійдеться у півтори тисячі, щогла може бути саморобної або заводський, тоді це 3-5 тисяч і сам підсилювач 6-10 тисяч рублів. Ну ось власне і всі варіанти підключення до мережі інтернет у сільській місцевості