Конструкція, види, особливості функціонування камінів

Камін асоціюється з домашнім теплом та затишком. У приватному будинку й просторій квартирі його використовують для обігріву та в якості ефектного декору. Класичні масивні моделі зустрічаються в заміських котеджах, оскільки їх конструкція не передбачає акумуляцію тепла, використовується більше для прикраси та створення особливої атмосфери. Для нагріву приміщень підходять каміни, які працюють на газі.

Фахівці радять перед покупкою пристрою попередньо оцінити його конструкцію та принцип роботи.

каміни

Конструктивні особливості

Одним з найпоширеніших ще кілька десятиліть тому був камін, який працює на дровах або вугіллі. Використовують такі моделі досі при облаштуванні приватних будинків й заміських котеджів. Зводять їх з різних матеріалів – бетону, цегли, листової сталі або іншого металу. Відмінними рисами такого виду стали прямі димові елементи. Вони з’єднані з відкритою та досить широкою топкою.

До основних елементів конструкції відносять:

  • під (з колосниками або закритий) – це горизонтальна частина, яку використовують для закладки дров;
  • топка – це простір для вогню, де викладені похила задня й бічні стінки;
  • димова камера – необхідна для з’єднання труби й топки, а також для відводу диму й газів;
  • газовий поріг – невеликий виступ в камері, який захищає конструкцію від зворотного потоку, а також служить для збору конденсату;
  • портал – це декоративний та обмежувальний елемент, вхідне обрамлення топки.

Для відводу отруйних газів та диму використовують димоходи. Це спеціальна труба круглої, прямокутної або квадратної форми. У конструкцію монтують дві засувки. Їх використовують для регулювання сили тяги.

Форми порталів різні – від класичних П-образних до сільських Д-образних. Для формування складних конструкцій використовують гнучкий метал. Обробляють каміни цеглою, деревом, диким або штучним камінням.

Види

За особливостями конструкції каміни поділяють на:

  • Вбудовані. Це закритий тип, який монтують всередині стіни або у спеціально створених нішах.
  • Напіввідкритий. Тільки частково виступає за лінію міжкімнатної перегородки.
  • Кутові. Встановлюють в отворах, обігрівають такі пристрої відразу два приміщення.
  • Настінні. Фіксуються в кутку або на стіні. Часто конструкції невеликі.
  • Відкриті. Дозволяють створити неповторну атмосферу в приміщенні.

В останньому випадку для захисту від вогню встановлюють решітки та захисне прозоре скло.

Особливості теплообмінного процесу

Принцип функціонування зводиться до поширення тепла від прогрітих елементів та за рахунок використання променевої енергії. У приміщенні створюються конвекційні потоки. У міру згоряння палива (вугілля, дров, рідкого палива) утворюється вуглекислий газ, який відводять димоходи. Чим більше розмір конструкції, тим вище безпека, оскільки створюється велика тяга. Швидкість руху повітря в димовій трубі досягає 0,25 м/с.

Рівень тепловіддачі класичних камінів досягає 20-25%, решта тепла йде через труби у повітря. Однак є можливість збільшити інтенсивність віддачі тепла за допомогою:

  • Встановлення задніх та бічних стінок в топці.
  • Монтажу допоміжних дверцят (вогнетривкі). Вони повністю прикриють топку. Підходять дверцята для металевих та кам’яних камінів.
  • Додаткової обшивки з металу. Листами оформляють стінки.

Покупці зможуть вибрати вже готові до використання топки з високоміцної сталі. Фахівці галузі рекомендують вибирати чавунні вироби. Матеріал міцний, вогнестійкий, витримує тривалий вплив підвищених температур. Навіть з часом чавун не деформується й не розтріскується з часом.